викочувати

викочувати
-ую, -уєш, недок., ви́котити, -очу, -отиш, док., перех.
1) Котячи, витягати, діставати що-небудь звідкись.
2) Вивозити звідки-небудь щось на колесах.
3) розм. Широко розкривати, витріщати (очі).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужна курсовая?

Смотреть что такое "викочувати" в других словарях:

  • викочувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • викотити — див. викочувати …   Український тлумачний словник

  • викочування — я, с. Дія за знач. викочувати …   Український тлумачний словник

  • Сізіф — сісі/ф, а, ч. У давньогрецькій міфології – цар, покараний за образу богів тим, що вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз …   Український тлумачний словник

  • витріщати — витріщити (про очі широко розкривати), випинати, випнути, вип ясти, п ясти, пнути, вилуплювати, вилупити, вирячувати, вирячити, викочувати, викотити, вибалушувати, вибалушити, вирячувати, вирячити …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»