Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
викочувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
викотити — див. викочувати … Український тлумачний словник
викочування — я, с. Дія за знач. викочувати … Український тлумачний словник
Сізіф — сісі/ф, а, ч. У давньогрецькій міфології – цар, покараний за образу богів тим, що вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз … Український тлумачний словник
витріщати — витріщити (про очі широко розкривати), випинати, випнути, вип ясти, п ясти, пнути, вилуплювати, вилупити, вирячувати, вирячити, викочувати, викотити, вибалушувати, вибалушити, вирячувати, вирячити … Словник синонімів української мови
